відносити


відносити
I віднос`ити
-ошу́, -о́сиш, док.
Закінчити носити.

II відн`осити
-о́шу, -о́сиш, недок., віднести́, -су́, -се́ш; мин. ч. відні́с, -несла́, -несло́; мн. віднесли́; док., перех.
1) Несучи кого-, що-небудь, доставляти кудись або кому-небудь.
2) Повертати, віддавати комусь що-небудь позичене, тимчасово взяте.
3) Захоплюючи щось своїм рухом, течією, переміщати вбік від чогось (про вітер, воду тощо). || безос. || перен. Стирати в пам'яті щось, приводити в забуття (про час).
4) перен. Зараховувати кого-, що-небудь до якогось розряду, групи; пов'язувати з ким-, чим-небудь. || Пов'язувати з певним періодом часу.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "відносити" в других словарях:

  • підносити — о/шу, о/сиш, недок., піднести/, су/, се/ш, док.; мин. ч. підні/с, несла/, несло/; перех. 1) Взявши в руки або навантаживши на себе, переміщати з місця на місце; доставляти, несучи. 2) Посуваючи вгору або переміщаючи, наближати що небудь до когось …   Український тлумачний словник

  • підносити — (431) згадувати, підкреслювати, наголошувати < польськ. podnosić [MО,V] …   Толковый украинский словарь

  • повідносити — о/шу, о/сиш, док., перех. Віднести все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох …   Український тлумачний словник

  • попідносити — о/шу, о/сиш, док., перех. 1) Піднести що небудь (про багатьох); піднести багато чогось. 2) Підняти що небудь, перемістити догори (про багатьох). 3) поет., рідко. Звести багато будівель …   Український тлумачний словник

  • співвідносити — о/шу, о/сиш, недок., співвіднести/, су/, се/ш; мин. ч. співвідні/с, несла/, несло/; док., перех. Установлювати співвідношення з чим небудь або між собою; зіставляти, порівнювати …   Український тлумачний словник

  • підносити — [п ідно/сиетие] о/шу, сиеш; нак. о/с , о/с теи …   Орфоепічний словник української мови

  • відносити — віднести (несучи, доправляти що н. звідкись / кудись / комусь), заносити, занести, затаскувати, затаскати, відтаскувати, відтаскати …   Словник синонімів української мови

  • підносити — I = піднести (про ступінь, рівень, темп тощо), піднімати, підняти, підіймати, підійняти, підвищувати, підвищити II ▶ див. будувати, височіти, дарувати 1), збільшувати 1) …   Словник синонімів української мови

  • відносити — дієслово недоконаного виду доставляти кудись; зараховувати кого , що небудь до когось, чогось відносити дієслово доконаного виду закінчити носити …   Орфографічний словник української мови

  • підносити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови